Мій народ якось вигадав
Український рушник.
Щоб і хата була - красивішою,
Щоб і доля була - прихильнішою,
Щоб весілля було - та й клечальнішим,
Щоб зажинки були величальніші.
Стежку Сковороди і Тарасову думу
І безмежного поля солону могуть,
І колосся любові, і зернятко суму,
Рушники українські у вічність несуть।
І нас колись вчили вишивати........Матері, бабусі, а також на уроках праці.......
Немає коментарів:
Дописати коментар